Розплітали мої коси веснянії грози
І помили мої ноги світанкові роси
Були радості й печалі на моїй дорозі
Про любов писала в віршах
Про розлуку в прозі
Залишилися зімною туги та розлуки
Знову сонце заховалось
В шибку дощ постукав
Осінь кличе за собою на вузеньку стежку
Вишиває ніч на небі зоряну мережку
Хочу серцем зрозуміти
Й розумом пізнати
Все, що дав мені Спаситель
І що хоче дати
А коли прийду до Бога
В Кришталеве Місто
То почути, що й для мене
Є у ньому місце
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Серое хмурое утро... - Ткаченко Надежда Этот случай побудил меня постоянно молиться о людях бедных, голодных, обездоленных, не знающих Божьей милости...
Надежда Пухова
