Как известно после грехопадения, человек вынужден добывать хлеб насущный в поте лица! В условиях развития информационных технологий автоматизируются и будут автоматизированны все профессии, связанные с учётом, анализом, документированием и многое другое. Труднее обстоит дело с заменой человека в сфере ручного труда. Роботы слишком дороги! Но и этот вопрос будет решён в течении ближайших 30 лет. Что остаётся? Принятие управленческих решений. Но большинство простых управленческих решений могут приниматься в рамках автоматизированных информационных систем. Что же остаётся человеку? Где потеть и трудиться? Остаётся работать только в сфере обслуживания друг друга и развлечений. Но если и это будет автоматизированно, а скорее так и будет!
Оптимисты могут сказать, что человек освобождается для духовного труда, работы над своей душой! Но готовы ли люди, которые ранне были заняты "суетой сует" к тяжкому духовному труду! Вряд ли!
Но свято место не бывает! И вместо трудной духовной рефлексии, людям предложат множество нормативно-критеральных систем, как жить! Накормят современные технологии, а ответят на все вопросы духа новые "псевдодуховники" в виде гуру, руководителей и отцов разнообразных духовных учений.
Дроздов Иван Викторович,
Московская обл. Г.Фрязино
Мне 48 лет. Я философ по образованию, православный христианин Интересуюсь философскими аспектами религии и науки. К вере в Бога пришёл к 33 годам, а стал православным хриситанином (в самосознании), хотя ещё очень "слабым" в 42 года!
Интересуюсь руской религиозной философией, философией религии, историей Церкви, религий!
С братской любовью ко всем! Иван! e-mail автора:filosof@fryazino.net
Прочитано 6294 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
